Стоколос, 400 г

ОПИС

Стоколос — цінна верхова кореневищна трава заввишки до 150 см з великою кількістю видовжених густо облистяних вегетативних пагонів. Завдяки цьому його добре поїдають тварини. Навесні відростає рано і дає високий урожай зеленої маси (до 100 ц/га сіна).
Її необхідно скосити до фази цвітіння, оскільки пізніше вона грубішає. У 100 кг пасовищного корму міститься 29 к.о. і З кг протеїну, у 100 кг сіна 47-52 к.о. і 3-5,5 кг протеїну. Стоколос безостий дає два повноцінних укоси. На пасовищах витримує до п’яти циклів випасання. Стійкий до витоптування худобою. Тривалість продуктивного використання від 6-8 – до 10 і більше років. Максимальну врожайність дає на 2-3 рік вегетації.
Має добре розвинену кореневу систему, що досягає глибини 2 м і більше. Цим пояснюється його висока посухостійкість. Він може добре рости та давати високі врожаї сіна в посушливих умовах степової зони при 400 мм опадів за рік. Поряд з цим стійкий до затоплення, лучні форми витримують затоплення повеневими водами до 45 днів, а степові – до 30 днів. Витримує весняний намул до 10 см. Але не переносить близького залягання підґрунтових вод. Стоколос безостий належить до зимостійких культур.

ВИРОЩУВАННЯ

Невибагливий до клімату і ґрунтів. Краще росте на помірно зволожених, родючих, супіщаних та суглинкових ґрунтах та осушених торфовищах. Висівають його і на легких сухих малородючих, карбонатних, піщаних ґрунтах. Він швидко витісняє з травостою інші трави. Заболочені та засолені ґрунти непридатні. На засолених витісняється пирієм повзучим.
Стоколос висівають у травосумішах зі злаковими та бобовими травами. Особливо підходить він для висівання з еспарцетом і люцерною на схилах. Сіють одночасно з озимими або рано навесні. За звичайної рядкової сівби норма висіву стоколосу становить 180-200 г/сотку, у сумішах 80-100 г/сотку. Глибина загортання насіння від 1,5-2,0 см на важких ґрунтах до 3,0-4,0 см — на легких.